У червні НЦ «МАНУ» оголосила про відбір педагогів на участь у Науковій школі для педагогічних працівників в Європейському центрі ядерних досліджень (Швейцарія). Для того, щоб потрапити на стажування до провідної лабораторії світу, претенденти мали виконати дві навчально-дослідницькі розробки з фізики та суміжних природничих дисциплін. Охоче долучилася до конкурсу, моя робота — це авторський програмний засіб, створений за допомогою   середовища Delphi 7. Була приємно здивована, дізнавшись, що роботу відібрали серед кращих і запропонували стажування.

На другому етапі, 2–3 грудня, учасники програми стажувалися у «МАНЛаб». Завідувач відділу підтримки обдарованості та міжнародної співпраці ІОД НАПН України Наталія Поліхун прочитала педагогам лекцію про наукові засади навчально-дослідницької діяльності учнів. А завідувач відділу створення навчально-тематичних систем знань НЦ «МАНУ» Ігор Чернецький ознайомив освітян з можливостями лабораторії і сучасним цифровим вимірювальним обладнанням, яке є в її арсеналі.

За допомогою новітнього устаткування учасники стажування виконали п’ять навчально-дослідницьких розробок з фізики. Приміром, робота однієї з груп була присвячена дослідженню спалахів для фотоапаратів і мобільних телефонів. Інша група підготувала навчально-дослідницьку роботу з вивчення закону електромагнітної індукції. Також учителі дослідили розпад водяного струменя в полі звукових хвиль, пропускну здатність різних сортів паперу і роздільну здатність оптичних пристроїв.

За умовами стажування, всі розробки будуть розміщені на електронних ресурсах навчальних закладів, де працюють освітяни. Також ці роботи будуть доступні і на МАНівських онлайн-ресурсах.

 

Період з 4 по 10 грудня провела зі спеціалістами найбільшої у світі лабораторії фізики високих енергій, куди на стажування у IV Науковій школі з фізики відправилася разом з іншими учасниками стажування.

Кожен день  був розписаний до секунди: лекції, ознайомчі екскурсії в наукові установи й експериментальні лабораторії, практичні роботи. Спікерами були українці, які працюють у CERN. Усі лектори намагалися дати якомога більше інформації, але обмежував регламент.На лекціях розповідали про останні досягнення CERN, які використовують у радіомедицині, а також про будову Всесвіту, речовини, дослідження, спрямовані на новий пошук.

Окрім пошуку елементарних частинок, що є основним завданням Великого колайдера, CERN працює над новими науковими шляхами, пов’язаними з лікуванням людини. Також CERN дуже відкритий для освітніх цілей. Багато програм для студентів і школярів, які дають змогу прищепити любов до фізики з юного віку.

Мене вразив високий рівень безпеки у CERN: передбачено, якщо виникне пожежа, то спеціально розроблена за новітньою технологією піна заповнить усе приміщення. Крізь неї людина може проходити без труднощів і при цьому вільно дихати. На мою думку, великий адронний колайдер – найскладніша машина сучасності, яку створила людина. Інтернет теж народився у CERN, а з ним і піксельна система опрацювання інформації. Ці технології незапатентовані лабораторією, їх зробили для проведення наукових досліджень.

Під час перебування у CERN, привернуло увагу й те, що немає різниці, якого кольору твоя шкіра і якою мовою ти розмовляєш. Усі люди об’єднані однією справою. 

Наприклад, на підлозі намальоване коло, яке називається «Обійми». Якщо комусь некомфортно чи просто зіткнувся з проблемами, то він стає в середину кола, і всі розуміють: людина потребує обіймів.

За словами президента МАН Станіслава Довгого, наукові школи для вчителів на базі CERN мають вагомий вплив на формування професійного інформаційного поля України.